Студенти роблять: «неповна капіталка» з РЕВІТАЛІЗАНТом XADO
Наріжним каменем та головною інтригою проекту АВТОСЕРВІС зі СТУДЕНТАМИ є публічне випробування оливи XADO та РЕВІТАЛІЗАНТА XADO в капітально відремонтованому двигуні Peugeot 206. Але відремонтованому «не повністю капітально», а так, щоб лишилася робота для РЕВІТАЛІЗАНТА.
В бензиновому двигуні Peugeot 206 об’ємом 1,4 л., який пройшов 281 тис.км, замінили все, що зазвичай має бути при капіталці, крім гільз та поршнів.
Задачу, яку лишили РЕВІТАЛІЗАНТУ, якщо в двох словах – зміцнити поверхні тертя та наростити покриття в зонах дефекту. Звісно, мова йде про пати тертя «гільза-поршень», та «гільза-кільце», в який є тиск та температура, що є обов’язковими умовами для запуску фізико-хімічних процесів, пов'язаних з цим препаратом .
Звісно, додатково цікаво дослідити, чи працює РЕВІТАЛІЗАНТ в парі тертя «розпредвал-постіль» в головці блоку циліндрів (їх ми теж не міняли, бо нова ГБЦ в зборі – ще занадто дорого), і в парі тертя «колінвал-вкладиш», в якій колінвал точили та шліфували в перший ремонтний розмір.
Спершу з’ясуємо (має бути цікаво допитливим), що ж ми можемо прочитати про РЕВІТАЛІЗАНТ у загальнодоступному джерелі – в Вікіпедії (https://uk.wikipedia.org/wiki/Ревіталізант) ?
Ревіталізант (від лат. vita — життя, дослівно: той, що повертає життя) — добавка до мастильних матеріалів, експлуатаційних рідин, пального, яка формує захисне металокерамічне покриття на металевих парах тертя деталей механізмів безпосередньо в процесі їх експлуатації.
Ревіталізант був розроблений в 1998—2000 роках в м. Харкові (Україна). Речовина та спосіб її одержання запатентовані компанією ХАДО. Поняття внесено у підручники з трибології та з технічної експлуатації машин.
За зовнішнім виглядом гель або пластична речовина. Складається з мастильного середовища та суміші оксидів і гідратів оксидів металів: Al2O3 та/або SiO2 та/або MgO та/або CaO та/або Fe2O3 та ін., дисперсністю від 100 до 10 000 нанометрів.
Речовини, що входять до складу ревіталізанту, за певних умов (тиск і температура), характерних для контакту деталей при терті, виступають у ролі каталізатора утворення карбідів металів матеріалів трибосполучення.
Часточки ревіталізанту мають форму близьку до сферичної, й при терті одночасно виступають як тіла зміцнення поверхні й у ролі тіл кочення, що знижують коефіцієнт тертя, тобто виконують роль антифрикційного матеріалу.
Процес формування захисного покриття, який має назву ревіталізація, ґрунтується на фізико-хімічній взаємодії поверхонь деталей на плямах фактичного контакту в присутності ревіталізанту при граничному або змішаному режимі змащення. Дія ревіталізанту поєднує такі способи поверхневого зміцнення. Перший — це цементація (насичення поверхні вуглецем) і другий — її механічне зміцнення. Особливість ревіталізації полягає в тому, що модифікація поверхонь тертя відбувається безпосередньо під час роботи механізму (пари тертя) під навантаженням.
В результаті процесу утворюється металокерамічне градієнтне покриття з позитивними стискаючими напругами по всій його глибині та концентрацією вуглецю, що збільшується до поверхні (аж до формування алмазоподібних структур). Особливість процесу — зміцнення покриття з одночасним його зростанням. Результат дії ревіталізанту легко об'єктивується (фотографується).
Ревіталізант був розроблений в 1998—2000 роках в м. Харкові (Україна). Речовина та спосіб її одержання запатентовані компанією ХАДО. Поняття внесено у підручники з трибології та з технічної експлуатації машин.
За зовнішнім виглядом гель або пластична речовина. Складається з мастильного середовища та суміші оксидів і гідратів оксидів металів: Al2O3 та/або SiO2 та/або MgO та/або CaO та/або Fe2O3 та ін., дисперсністю від 100 до 10 000 нанометрів.
Речовини, що входять до складу ревіталізанту, за певних умов (тиск і температура), характерних для контакту деталей при терті, виступають у ролі каталізатора утворення карбідів металів матеріалів трибосполучення.
Часточки ревіталізанту мають форму близьку до сферичної, й при терті одночасно виступають як тіла зміцнення поверхні й у ролі тіл кочення, що знижують коефіцієнт тертя, тобто виконують роль антифрикційного матеріалу.
Процес формування захисного покриття, який має назву ревіталізація, ґрунтується на фізико-хімічній взаємодії поверхонь деталей на плямах фактичного контакту в присутності ревіталізанту при граничному або змішаному режимі змащення. Дія ревіталізанту поєднує такі способи поверхневого зміцнення. Перший — це цементація (насичення поверхні вуглецем) і другий — її механічне зміцнення. Особливість ревіталізації полягає в тому, що модифікація поверхонь тертя відбувається безпосередньо під час роботи механізму (пари тертя) під навантаженням.
В результаті процесу утворюється металокерамічне градієнтне покриття з позитивними стискаючими напругами по всій його глибині та концентрацією вуглецю, що збільшується до поверхні (аж до формування алмазоподібних структур). Особливість процесу — зміцнення покриття з одночасним його зростанням. Результат дії ревіталізанту легко об'єктивується (фотографується).
Нагадаємо читачам, якими ж є фактичні розміри поршнів та гільз (ми вже публікували ці таблиці в попередній статті - https://autoexpert-consulting.com/stati/mas...rticles-1.html) та проаналізуємо цифри.

Спершу вибачимся за помилку студента, який вперше користувався мікрометром та нутрометром (все ж таки ще студент!). Якщо розмір поршнів мікрометром він виміряв вірно і помилитися там було би важко або й навіть неможливо, то розмір гільз він вирахував не вірно, хоча й вірно міряв нутрометром.
Стандартний розмір гільзи – 75,00 мм. Коли вона зношується, то вона має збільшуватися у внутрішньому розмірі, що очевидно. Нутрометр вимірює відхилення від заданого попередньо розміру (75,00 мм). Власне, оті всі сотки відхилення студент відмінусував від 75,00, а мав би додати. А майстер – не проконтролював. Буває…
Отже, перерахувавши, маємо розмір гільз від 75,01 до 75,05 мм. Що є допустимим.
В оцінюванні розміру поршнів треба орієнтуватися (так кажуть професіонали) на розмір в зоні юбки (літера D на малюнку). Маємо розміри від 74,91 до 74,92 мм.
Сумарний зазор – 12-13 соток. Знову ж таки, спеціалісти кажуть, що це допустимі параметри для помірно зношеної пари циліндро-поршневої групи (ЦПГ). Бо у нової пари цей параметр має коливатися у межах 3-4-5-ти соток.
А тому – маємо сподівання, що експеримент з відновлення (чи покращення параметрів) ЦПГ за допомогою РЕВІТАЛІЗАНТА буде в межах, коли, власне, експеримент доречний.
А ще – дуже хочеться перевірити, як вплине (чи вплине взагалі?) ревіталізант на пару тертя «розпредвал-постіль», бо, як можна побачити на фото, там все поганенько візуально та й люфти неприємні є. Ми не дуже переймалися зносом постілі та розпредвалу, бо допускаємо, що в майбутньому, якщо ГБЦ покаже себе не гарно в роботі, то ми її або таки замінимо на нову, або знайдемо пристойного б/в донора та зробимо ідеальний капітальний ремонт. Бо все одно нам її знімати через певний пробіг та перевіряти візуально та приладами, як працює ревіталізант в циліндро-поршневій групі. Отам і приймемо рішення.
Отже, наразі двигун працює лише з оливою XADO. З першим запуском проблем не виникло зовсім, що є гарною ознакою правильно зробленого ремонту. Єдине, що поки бентежить – це те, що потужність двигуна не вражає. Власне, вона відчутно низька. Може параметри при обкатці в такому випадку і мають бути такими…?
За сценарієм від виробника XADO, ми маємо додати РЕВІТАЛІЗАНТ в оливу через 150-300 км, але з огляду на те, що у нас не повна капіталка і кільцям на дзеркальних циліндрах важче пройти процес притирання, пробіг виключно на оливі може бути дещо збільшений. Але не на багато.
Чому ми не хонінгували циліндри? З двох причин.
1). Об'єктивно – мокрі гільзи хонінгувати або важко, або неможливо, або треба «тулити колхоз врукопашну». Не наш варіант.
2). Основна задача РЕВІТАЛІЗАНТА – подовжувати строк служби двигуна. І в таких випадках його додають в оливу, не розбираючи двигун. Тобто – без хонінгування, це зрозуміло. Власне, саме це ми і зробили. Ну хіба що кільця нові поставили. Ну вже вибачайте).
Що ми будемо робити далі? Їздити ще трохи (в цей час обклеїмо автомобіль логотипами спонсорів), потім поміряємо і компресію, і перевіримо герметичність камери згоряння лік-тестером (може знайдемо причину низької потужності десь у клапанах, а може вона до того часу підніметься, бо всі все зробили добре). І тільки потім, якщо все буде ok – додамо РЕВІТАЛІЗАНТ згідно сценарію, який можна перечитати в попередній статті (посилання див. вище).
І антифриз - від XADO, бо захищати двигун комплексно має один бренд, щоб у разі чого - не кивати потім на сусіда).
Наразі все. Чекайте на наступні публікації.
Нагадаємо, що практично весь ремонт роблять руки (та голови) студентів. Така умова цього проєкту!
Інформаційна агенція autoExpert-Consulting
.





