На даному етапі існує 5 груп базових олив (а деякі фахівці в Європі називають навіть 6), що є основою для виробництва сучасних матеріалів. Звісно, що науково технічний прогрес не стоїть на стоїть на місці, корпорації витрачають мільйони доларів, а дослідники – сотні годин розрахунків та експериментів на пошуки нових оптимальних формул. Та одночасно з тим старі технології надійні та відпрацьовані і перевірені часом, що дає їм змогу утримувати позиції. Чи вичерпали вже свій ресурс базові оливи другої групи? Розбираємось разом із фахівцями компанії "НБК Україна".
В індустрії мастильних матеріалів існує думка, що базові оливи API Group II зроблять прорив і піднімуть виробництво готових мастильних матеріалів на новий рівень, перевершать інші базові запаси і швидко стануть «робочою конячкою» в доступному для огляду майбутньому. Чи справдилися ці плани?
Протягом 1990-х і початку 2000-х зусилля і інвестиції багатьох компаній були спрямовані на розробку процесів і установок, які перетворюють сировину в сорт Групи II. Дехто вважав, що ці оливи зможуть забезпечити майбутнє готових мастильних матеріалів у всіх галузях застосування від автомобільної промисловості до технологічних мастил, гідравлічних рідин і трансмісійних олив. Дехто навіть вважав, що вони б успішно могли застосовуватися в сегменті морських мастил (де традиційно використовуються матеріали Групи I).
Це прагнення до нових технологій було характерно для таких великих нафтових компаній, як Shell, ExxonMobil і Chevron. Володіючи виробничими центрами в США і Азії, виробники Групи II проникли на існуючі ринки Групи I в цих регіонах. Тим часом Європа відставала – вона була імпортером американських і азіатських запасів, власні ж виробництва були невеликими.
Спочатку виробництво Групи II здійснювалося на існуючих азіатських і американських нафтопереробних заводах, які були модернізовані. До середини 1990-х років було введено в експлуатацію кілька нових виробничих блоків Групи II, спочатку в Південній Кореї та Китаї, потім в США і, в кінцевому підсумку, в Європі. Лише в 2019 році в Європі було налагоджено глобальне виробництво цих базових олив (запуск заводу ExxonMobil в Роттердамі в лютому 2019 року). До ряду переваг олив Групи II відноситься зниження автомобільних викидів і більш низьке значення випаровування за Noack, яке зменшує втрати оливи. І хоча базові оливи Групи III також впроваджувалися у виробництво, запаси Групи II мали ширшу базу застосування.
На деяких традиційних ринках, в тому числі в Європі, була можливість використовувати Групу I для конкретних застосувань, де була потрібна вища в'язкість. Нафтопереробні заводи Групи I і зараз продовжують ефективно функціонувати. До недавнього часу Європа залишалася як імпортером базових запасів Групи II, так і експортним центром для Групи I. Велика частина цього матеріалу постачається на ринки Західної Африки, Близького Сходу та Індії – вони є останніми бастіонами використання Групи I для виробництва всіх видів готових мастильних матеріалів, від автомобільної промисловості до трансформаторних рідин і промислових олив.
Розвиток Групи II залежить від двох основних факторів. Перше – поступове зниження використання і де-не-де відмова від виробництва Групи I, головним чином через застарілі заводи, які виробляють ці сорти, в поєднанні з дорожнечею забезпечення роботи цих об'єктів.
Друга причина – зростаючі екологічні проблеми, пов'язані з контролем викидів від автомобілів з дизельними і бензиновими двигунами. Введення обов'язкових граничних значень викидів внутрішньодержавними і урядовими органами, означало, що виробники ОЕМ і мастильних матеріалів повинні були знайти матеріал, який міг би відповідати новим вимогам до характеристик і сприяти зниженню викидів. Одним із рішень цих проблем було використання базової оливи Групи II, яка могла б бути використана у вдосконалених формулах і специфікаціях для готових мастильних матеріалів нового покоління. API Group II володіє чудовими властивостями Noack, низьким вмістом сірки і ароматичних речовин – ці оливи відповідають всім необхідним вимогам. Можна з упевненістю сказати, що оливи Групи II будуть використовуватися довго. Звичайно, прогрес не стоїть на місці, активно використовуються інші вищі класи базових олив - від груп III і III + до групи VI, проте здатність Групи II задовольняти широкий спектр вимог робить її вкрай конкурентоспроможною.
Матеріал надано компанією "НБК Україна" , фахівцем на ринку мастильних матеріалів та ексклюзивним імпортеррм продукції корпорації Chevron в Україні.
В індустрії мастильних матеріалів існує думка, що базові оливи API Group II зроблять прорив і піднімуть виробництво готових мастильних матеріалів на новий рівень, перевершать інші базові запаси і швидко стануть «робочою конячкою» в доступному для огляду майбутньому. Чи справдилися ці плани?
Протягом 1990-х і початку 2000-х зусилля і інвестиції багатьох компаній були спрямовані на розробку процесів і установок, які перетворюють сировину в сорт Групи II. Дехто вважав, що ці оливи зможуть забезпечити майбутнє готових мастильних матеріалів у всіх галузях застосування від автомобільної промисловості до технологічних мастил, гідравлічних рідин і трансмісійних олив. Дехто навіть вважав, що вони б успішно могли застосовуватися в сегменті морських мастил (де традиційно використовуються матеріали Групи I).
Це прагнення до нових технологій було характерно для таких великих нафтових компаній, як Shell, ExxonMobil і Chevron. Володіючи виробничими центрами в США і Азії, виробники Групи II проникли на існуючі ринки Групи I в цих регіонах. Тим часом Європа відставала – вона була імпортером американських і азіатських запасів, власні ж виробництва були невеликими.
Спочатку виробництво Групи II здійснювалося на існуючих азіатських і американських нафтопереробних заводах, які були модернізовані. До середини 1990-х років було введено в експлуатацію кілька нових виробничих блоків Групи II, спочатку в Південній Кореї та Китаї, потім в США і, в кінцевому підсумку, в Європі. Лише в 2019 році в Європі було налагоджено глобальне виробництво цих базових олив (запуск заводу ExxonMobil в Роттердамі в лютому 2019 року). До ряду переваг олив Групи II відноситься зниження автомобільних викидів і більш низьке значення випаровування за Noack, яке зменшує втрати оливи. І хоча базові оливи Групи III також впроваджувалися у виробництво, запаси Групи II мали ширшу базу застосування.
На деяких традиційних ринках, в тому числі в Європі, була можливість використовувати Групу I для конкретних застосувань, де була потрібна вища в'язкість. Нафтопереробні заводи Групи I і зараз продовжують ефективно функціонувати. До недавнього часу Європа залишалася як імпортером базових запасів Групи II, так і експортним центром для Групи I. Велика частина цього матеріалу постачається на ринки Західної Африки, Близького Сходу та Індії – вони є останніми бастіонами використання Групи I для виробництва всіх видів готових мастильних матеріалів, від автомобільної промисловості до трансформаторних рідин і промислових олив.
Розвиток Групи II залежить від двох основних факторів. Перше – поступове зниження використання і де-не-де відмова від виробництва Групи I, головним чином через застарілі заводи, які виробляють ці сорти, в поєднанні з дорожнечею забезпечення роботи цих об'єктів.
Друга причина – зростаючі екологічні проблеми, пов'язані з контролем викидів від автомобілів з дизельними і бензиновими двигунами. Введення обов'язкових граничних значень викидів внутрішньодержавними і урядовими органами, означало, що виробники ОЕМ і мастильних матеріалів повинні були знайти матеріал, який міг би відповідати новим вимогам до характеристик і сприяти зниженню викидів. Одним із рішень цих проблем було використання базової оливи Групи II, яка могла б бути використана у вдосконалених формулах і специфікаціях для готових мастильних матеріалів нового покоління. API Group II володіє чудовими властивостями Noack, низьким вмістом сірки і ароматичних речовин – ці оливи відповідають всім необхідним вимогам. Можна з упевненістю сказати, що оливи Групи II будуть використовуватися довго. Звичайно, прогрес не стоїть на місці, активно використовуються інші вищі класи базових олив - від груп III і III + до групи VI, проте здатність Групи II задовольняти широкий спектр вимог робить її вкрай конкурентоспроможною.
Матеріал надано компанією "НБК Україна" , фахівцем на ринку мастильних матеріалів та ексклюзивним імпортеррм продукції корпорації Chevron в Україні.
Мастильні матеріали Chevron виробляються на основі базових олив преміум-класу (група II+, III+ і IV). Групи II+ і III+, вироблені корпорацією Chevron, якісно відрізняються від стандартних гідрокрекингових базових олив II і III груп і вважаються одними з найкращих в світі. Вони виробляються за власною запатентованою технологією ISOSYN™, яка дозволяє отримати базові оливи з високим ступенем очищення, такі базові оливи не містять домішок, що згубно впливають на техніку, і забезпечують мастильним матеріалам Chevron підвищений ресурс якості в порівнянні з популярними конкурентами.
